Ми ж такі, як вітер, кожен козак знає

Ми ж такі, як вітер, кожен козак знає

Примечание: если вам удобнее читать репортаж на русском языке —

…Сьогодні боксерські боги гуляють в Києві. І нарід наш увесь — від
до
і від
до
— не відстає. Прокидаються з посмішкою мільйони трудяг по всій країні, задоволені засинають ті, хто тільки-но закінчив зміну. Радісно заливаються гидкими коктейлями в дорогих столичних шинках дітки-мажори, а десь під Талакiвкою заспаний морпіх під дощем на СП шепоче в радейку побратимам в бліндажі: «4.5.0. Так шо там Усик?»

А що там Усик? У нього все гаразд — їде домів з масивної спіраллю трофея імені Мухамеда Алі, який отримав з рук вдови Найвеличнішого, і з цілим клунком чемпіонських пасів.

Як він до такого докотився? Читайте в попередній статті.

DiqghXwWsAcYl3S.jpg

Абсолютними чемпіонами крузервейту досі вважалися лише американець Евандер Холіфілд й О’Нілл Белл з Ямайки, які у різний час були з титулами WBC, WBA і IBF.

Але найповніший комплект, з пасом WBO на додачу, облаштувався в колекції тільки Олександра. Це рекорд дивізіону, як і рекорд за кількістю боїв, витрачених на досягнення «абсолюту».

Таким набором володіли до Усика лишень три людини в історії: американці Бернард Хопкінс, Жермейн Тейлор і Теренс Кроуфорд.

Screenshot_4.jpg

Шлях Сашка до перемоги почався з джебу, яким кримський шульга практично затероризував Гассієва, і невловимої для росіянина рухливості Олександра. Швидкість, вибір позиції на рингу, таймінг, шосте відчуття, мобільність, легкість на ногах і щільність нанесення ударів — мало що виказувало у ньому важковаговика. Оптимальна дистанція була знайдена майже відразу.

Тактика Усика була не менш ясною, ніж позавчорашній день в Київській області: бути настирливим, безперервно, без шаблону насідати й постійно утримувати Мурата в розбалансованому стані, робити його завжди неготовим до того, щоб впертися і «навалити» серійно чи одним жорстким ударом. Не було завдання розбити росіянина вщент — лише затягати його до нестями.

Здавалося б, все зрозуміло й прозоро. Але ж Гассієв, примітивно тупцюючи по рингу під зойки свого безпорадного коуча, так нічим й не зміг запорадити ситуації, щось вигадати на противагу Усику. Більш того, Мурат навіть у кінці не спромігся перейти в режим ва-банк.

arturpalatnyi_36766437_437070486812300_4351391685821857792_n.jpg

Під час репортажних боїв під рукою завжди є олівець та лист паперу. Позначки «на льоту», часом нецензурні, дикі скорочення й почерк — джерело для психоаналітиків (колись заради лулзів треба викласти скан; зараз ще лячно травмувати таким читачів).

Так ось, уже в середині 4-го раунду стало зрозуміло, що записувати щось туди немає потреби. На рингу відбувалася декласація. Ні, ніхто не гамселив супротивника до м’яса, не мав бажання загилити з усієї дурі, та й Гассієв не хитався від стусанів. Проте це все ж таки був урок боксу.

Так, це було боксерське айкідо у виконанні сенсея-лівші: скутість, прямолінійність дій силового бійця, який все вичікував, коли б вибухнути, направили проти нього. Поки Мурат намагався збагнути, з якого боку підібратися і як заліпити цьому вертлявому чимось важким, його завалювали джебами і швидким вогнем комбінацій. Нескінченні п’ятнашки, в які грався з Гассієвим українець, нервували, збивали з пантелику та — головне — прицілу, а також скорочували до мінімального час на організацію атак.

espnboxeo_36813791_665622867152412_3336883448018108416_n.jpg

Джеб-джеб-джеб-джеб-джеб, фланговий зліва, сіпнутися в бік, фінт, піти в інший бік, накинути один-два удари зблизька, закрутити суперника, і поки той закінчує фронтальне наведення або зопалу намагається навісити справа, знову зайти за передню ногу, щоб знизити потужність його удару. Повторювати до фінального гонгу в необмежених кількостях.

Не руйнувати — препарувати. Не намагатися будь-що в тилу ворога здобути дострокову перемогу, а зашумити супротивнику білий світ до такої міри, що навіть у найбільш корумпованого судді рука не підніметься написати кривий рахунок. Влаштувати не бійку — бокс.

Ця тактика, як показав двобій, була ефективно проти панчера, який ходить за тобой з булавою, причому виглядало це все дуже просто. Але той, хто боксував, чудово розуміє, як складно працювати в цій манері настільки плавно. Не втрачаючи до того ж концентрації — кожні три хвилини усіх 12 раундів. Коли в одне ціле зливаються бойовий план, робота на інстинктах, рефлексах, а також дії під контролем свідомості, і все це виконується у високому темпі, — це виступ майстра.

Screenshot_3.jpg

Ближче до кінця 4-го раунду на аркуші паперу у автора з’явилося слово «деклас». І якраз у цей момент Гассієв ввалив громохкий правий боковий, який пронісся через плече Усика й солідно зачепив тому підборіддя. Whoa! Так в нас, виявляється, бій!

Олександр зробив те, що і повинен був зробити боксер високого рівня: загасити запал Мурата, який на хвилі успіху точно пішов би відчайдушно кулачити підбитого опонента. Іншими словами, українець зв’язав росіянина у клінчі й без проблем протримався до близького гонгу. Момент було вичерпано.

Господар рингу на радощах і з думкою «Еге ж!
» пішов у свій кут, проте, як показали наступні вісім раундів, це був перший та останній серйозний успіх росіянина. Двічі повторювати Олександру не треба було: проведено калібрування й посилено контроль у захисті. Надалі такі ж самі удари Мурата проходили побіжно, недоліталі або перелітали. Гассієва тримали на незручній для нього дистанції. «Хай він б’є повітря», — цей вислів Анатолія Ломаченка, який був в куті киянина, запросто можна виносити в назву статті.

russanber_30841802_245731452662274_4073587059313344512_n.jpg

Ще до екватору поєдина джеберский кошмар Гассієва зробили ще страхітливішим за рахунок частішого підключення хуків, аперкотів і непередбачуваних переходів з поверху на поверх. Вся ця метушня не давала йому визирнути з-за блоку. Але ось відчуття, що небезпека минула, все одно не полишала: сила удару у Мурата нікуди не поділася, і вперіщити він міг будь-якої миті. Міг, мабуть, але ж якісь наволочі зігнули йому ствола рушниці, і та постійно трапляла не туди, куди потрібно.

Гассієв кілька разів зачепив Усіку ребра хуком зліва, але той, реагуючи на успіхи противника, не тікав, а робив крок назад… і контратакував серією ударів, мальовничо відкидав кулаками голову візаві. Іншими словами, Мурату не давали продиху і не дозволяли розвивати успіх — відповідь на атаки росіянина прилітала одразу ж.

Можливо, саме через це Гассієв був схвильований більш ніж треба: у 3-7 раундах він неодноразово намагався вдарити нижче поясу або майже нижче поясу. Навряд чи це було навмисно, проте кілька разів Усіку точно було неприємно.

tipescale18_37631146_1222346384571855_1424233652392296448_n.jpg

Британські коментатори в середині бою занепокоїлися — чого це Усик лівою ногою робить якісь па, ніби щось його турбує? Можливо, травма? Коли Усик став робити те саме й правою ногою, а потім обома по черзі, містери з мікрофоном заспокоїлися: ага, зрозуміло, це просто азарт і шоу. До речі, якби не ефективність Олександра, такі витівки могли б здатися комусь «понтами».

Гассієву було вже непереливки й не до таких дрібниць. У 8-9 раундах він зупинявся під легкими комбінаціями, а його голова стрибала від стусанів. Усім своїм виглядом Мурат демонстрував одну емоцію — «    ». Саме так — нічого. Думок про те, що робити, як це припинити, як пустити течію бою назад — їх не було помітно. Не дуже зарадив боксеру й коуч. Все, на що вистачило Абеля Санчеса, це на погрози зняти Мурата, якщо в картині бою нічого не зміниться. Ось тільки тренер забув, що це його робота — підказувати бійцеві, що робити.

Що відбувалося в останніх раундах? Все було так само, тільки ще ефективніше: господар рингу втомився, а цей татуйований енерджайзер продовжував працювати до кінця з повторними атаками. Навіть дивно, як це ніхто із запо… з-за кордону до сих пір не згадав тему допінгу. Не напружуйтесь! Ми скажемо одразу, що виявлять в аналізах: перевищення норми смачних борщів, слідові концентрації вареників з капустою й шкварками, а також невечкий титр вермішелі.

Уважно дивимся на обличчя на фоні:

Спало на думку: якщо Мурату за час, що залишився, таки вдасться прибити Усика панчерською плюхою, переможець Суперсеріі буде сприйматись як щось неправильне… Надто вже класно сьогодні боксував Олександр. Не можна по-дурному програти, маючи таку перевагу — світ піде шкереберть.

Функціоналка Усика була феноменальною і дозволила перебити за цим параметром бійця Санчеса. Цей коуч відомий саме завдяки цьому параметру своїх боксерів. Усик викинув за бій майже тисячу ударів. Рівно втричі більше, ніж Гассієв, у якого фактично була відсутня робота ніг.
. Ні, не можна сказати, що ми не прогнозували перемогу українця, але ж сподівалися на конкурентний бій.

Судді, на щастя, виявилися адекватними: двічі 119-109 та 120-108 на користь Усика. Мабуть, двох служителів Феміди дуже вразив удар Гассієва в 4-му раунді. Автор вважає, що тієї плюхи було недостатньо, щоб забрати раунд: до неї Олександр перебивав Мурата і не менш барвисто піднімав йому баняка аперкотами.

kopytin1987_36847653_207199673329311_7554615549724983296_n.jpg

Знаєте, що найсмішніше? Зазвичай, коли один боксер явно сильніший за іншого, але не може звалити супротивника, відбувається марудний набір очків. В Москві було саме це, але слово «марудний» замінили на «яскравий». Коли боєць насправді талановитий, кайфує від того, що робить, причому робить це показово-красиво — це не встигає набриднути й за 12 раундів. Навіть без нокдаунів і нокауту.

Пам’ятайте, як чудовий Серхіо Мартінес хіба що не згвалтував почуття власної гідності Хуліо Сесара Чавеса-молодшого, настільки широкою тоді була прірва в майстерності? Втім, доречніше привести інше порівняння — Бернард Хопкінс vs. Келлі Павлік. Але ще більш коректно буде сказати, що це було повторення бою Джо Кальзаге з Джефом Лейсі: вже лунають голоси, що «шльопальщік побєділ». Ну… Джо свого часу 46 разів сміявся з подібної критики, а коли такими «ляпасами» мордував небитого панчера, боги боксу, напевно, поголовно напилися на радощах десь в Уельсі.

«…Батя в будинку!» — наче якийсь гицель, зарепетував перед виходом з рингу переможець. А таки ж не збрехав: дякуєм, Анатоліє Миколайовичу! ;)

ukrforpost_sport_news_36896989_399230990569521_8436372249694437376_n.jpg

Це був перший в історії фінал Суперсеріі. І він наш.

PS: Політика? Без неї нікуди — завдяки тим, хто її
(але винні, звісно, «ці писаки»). Що крутіше, ніж перемогти в столиці держави, яка захопила шматок твоєї країни розміром з Нідерланди, п’ятий рік поспіль вбиває українців й пропонує «давайтє обнімємся», тамтешнього бійця без поразок, та ще й зробити це розгромно? «Можем повторіть». А що крутіше за все це — читайте нижче.


PРS: Олександр! З наступної поїздки на нуль
чекаємо в Instagram фото стосу з
, а не усмішок на підтримку кремлівського пропагандона. Можна навіть нічого не підписувати. Тільки фото — і всі все зрозуміють. Слава Україні!

И ещё раз примечание: если вам удобнее читать репортаж на русском языке — читайте

k2promotionsukraine_36792571_243326436283175_3671747118780907520_n.jpg

Публикация от Сергей Долбилов (@dolbilov)

Аби не прогавити найцікавіші новини зі світу боксу і ММА, підписуйтесь на наші групи в Twitter, Facebook та ВКонтакте.

Добавить комментарий